Імплантація з кістковою пластикою

Кісткова пластика (остеопластика, нарощування кісткової тканини) – сучасний інноваційний метод відновлення (додавання) кісткової тканини у місця, те спостерігається її втрата з різних причин. Найчастіше кісткова пластика потрібна перед імплантацією, аби потовщити рівень кістки для подальшого встановлення імплантатів.

● Резорбція (розсмоктування) кістки після видалення зуба (зубів). Як дерево своїми коренями утримує грунт, так і зуб з кісткою утворює живильну зв'язку. За відсутності зуба кістка втрачає нормальну силу навантаження і перестає виконувати свої функції. Вже у перший рік після видалення зуба рівень кістки може зменшитися на 20-40%! Тож чим далі відтягувати імплантацію, тим більший об'єм кістки потрібно буде відновити. Саме тому важливо своєчасно відновлювати зубний ряд, адже чим далі в часі – тим більше додаткових маніпуляцій знадобиться.

● Анатомічні особливості. Один з розповсюджених випадків – дуже тонкий шар кістки на верхній щелепі біля гайморових пазух. Інколи товщина кістки між коренями зубів та пазухами не перевищує усього 2 мм. Зазвичай це ніяк не впливає на звичайний спосіб життя, але при плануванні імплантації на верхній щелепі часто не обійтися без додавання кісткової тканини.

● Складне травматичне видалення. Часом при складних видаленнях утворюється дуже велика лунка, а також руйнуються навколишні стіночки у місці, де був зуб. У такому випадку перед імплантацією також потрібна кісткова пластика.

● Запальні процеси у кістці. Наприклад, при утворенні кісти та інших хронічних джерел інфекції кісткова тканина резорбує, тобто розсмоктується. Утворюються умовні «пустоти», які потрібно заповнювати.

● Дефекти щелеп. За порушень прикусу, травм або хірургічних операцій на щелепі також може знадобитися процедура додавання кістки.

Кісткова пластика – це серйозне втручання, а отже має ряд протипоказань, як і у випадках імплантації або інших хірургічних процедур:

● Аутоімунні захворювання.

● Порушення регенерації тканин.

● Захворювання крові.

● Онкологія.

● Загострення хронічних захворювань.

● Куріння.

● Вагітність та період лактації.

● Розлади нервової системи.

Індивідуально, за результатами досліджень та огляду, лікар підбирає для Вас найбільш оптимальний вид кісткового матеріалу. Це може бути:

● Власна кістка (аутотрансплантат). Береться у самого пацієнта з донорських ділянок (деякі зони верхньої і нижньої щелеп, гомілки або клубової кістки). Беззаперечними перевагами тут буде абсолютна біосумісність, неможливість інфікування, потужна стимуляція регенерації та відсутність затрат на матеріал. Однак обсяги власного матеріалу обмежені, і до того ж потрібно проводити додаткове хірургічне втручання для забору кістки.

● Чужа кістка (аллоген). Береться у раптово померлих здорових людей, а тому її використання дуже обмежене з етичних причин.

● Донорська кістка тварини (ксенотрансплантат). Найпоширеніший вид кісткового матеріалу для проведення пластики. Основне джерело матеріалу – кістки биків, свиней, рідше коней, що проходять спеціальну переробку для виключення ризиків інфікування чи алергічних реакцій. Після обробки матеріал стає пористим та тривимірним, що максимально схоже на структуру людської кістки. Такий спосіб кісткової пластики є найбільш безпечним, біосумісним, стабільним та прогнозованим. Найвідоміший кістковий матеріал цього виду – BioOss, що є лідером у використанні для остеопластики.

● Штучні матеріали (аллопласт). Це синтетична кістка на основі фосфату кальцію. Так само є біосумісною, виключає тваринну складову, гіпоалергенна та близька за структурою до власної кістки людини.

Плануючи імплантацію, вже на перших етапах варто переконатися, чи достатньо обсягу кістки для встановлення імплантатів, і за потреби спланувати її нарощення. Тому етапність імплантації буде такою:

● Діагностика та консультація. На цьому етапі лікар збирає усі дані стосовно Вашого стану здоров'я, проводить огляд та 3D-діагностику, визначає розміри імплантатів, показання до нарощення кісткової тканини, необхідний об'єм додавання кістки та протокол лікування.

● Тип та кількість кісткового матеріалу обирається суворо індивідуально, за показаннями. Залежно від клінічного випадку лікар може замовити матеріал персонально під Вашу ситуацію, задля найкращого результату приживлення.

● Нарощування кістки. Це хірургічна операція, під час якої кісткова тканина нарощується на власну кістку організму. Залежно від погодженого плану лікування, остеопластика може проводитися одночасно з встановленням імплантатів, або ж без них, з виділенням окремого часу для приживлення власне кістки.

● Втручання абсолютно безболісне, адже проводиться під місцевою анестезією. Згодом може з'явитися ниюче відчуття, незначне підвищення температури. Це пов'язано із відновленням твердих та м'яких тканин і може тривати кілька днів. Наші лікарі зроблять усе, аби цей період пройшов для Вас максимально комфортно: нададуть індивідуальні рекомендації щодо післяопераційного періоду та, за необхідності, призначать медикаменти.

● Відновлення. Період повного приживлення нарощеної кістки становить близько півроку.

● Після цього встановлюються імплантати за класичним двохетапним протоколом (якщо ще не були встановлені під час остеопластики): вживлення імплантату, його приживлення і подальше протезування.

Таким чином, імплантація з кістковою пластикою – найдовший процес відновлення втрачених зубів і може тривати близько 1 року. Тому ми завжди дуже радимо не затягувати з відновленням посмішки, аби зробити це максимально швидко та оптимально за бюджетом.